НАЙБЛИ́ЖЧИЙ, а, е. Найвищ. ст. до близьки́й 1, 2, 4 — 6. Десь за горбами на заході авіація вже бомбила найближчі ворожі тили (Гончар, III, 1959, 373); Зустрінуть полки ці найближчими днями Силу ворожу страшними боями (Шпак, Вибр., 1952, 13); Зразу дасть мені настрій привіт твій, моя найближча приятелько (Коцюб., II, 1955, 228); Мирон вчетверо згорнув папірець.. і обережно поклав на косинчик біля святого Миколи, якому найближчою була мужицька нужда (Стельмах, І, 1962, 381).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 696.