НАЙВА́ЖЧИЙ, а, е. Найвищ. ст. до важки́й 1 — 9. Хтось.. скинув з нього [танка] башту і натомість встановив звичайний робочий кран, яким під час ремонту можна піднімати найважчі двигуни… (Гончар, Тронка, 1963, 184); — Шукай тоді роботу яку. — Потім поправивсь [Петро]: — Та не яку, а … найважчу! (Головко, І, 1957, 446).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 696.