НАЙМИЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Працювати наймичкою; бути служницею, найманою робітницею в кого-небудь. На старості літ прийшлося наймичкувати в людей (Мирний, II, 1954, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 98.