Що oзначає слово - "наказний гетьман"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


наказни́й ге́тьман (війт) — в Україні XVII—XVIIIст. – особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана (війта), на яку признача­лась урядом або обиралася козаць­кою старшиною; заступник геть­мана в поході на час його відсут­ності: одержував гетьманські клейноди — бунчук і булаву. А мене послали на столицю З козаками На­казним гетьманом! (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 384.