НАКЛЮ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., вульг. Напитися доп’яну. Щоб позбутись досади, вона за обідом наклюкалася і лягла спати (Мирний, III, 1954, 383); — Йди, йди!.. Наклюкався! — не спускає суворої зморшки з чола голова сільради (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 106.