НАКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. Завчасно намічений план діяльності; що-небудь незакінчене, намічене лише в загальних рисах. Боротьба радянського народу за втілення в життя величних накреслень Комуністичної партії дає чудові плоди (Ком. Укр., 4, 1960, 5); Кілька молодих інженерів.. з головою пірнули у вивчення проектних накреслень цеху (Ле, В снопі.., 1960, 158); Я не зробив іще й третини Того, що слід зробить мені. Мої накреслення, картини Ще в думах, не на полотні (Дор., Тобі, народе.., 1959, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 110.