НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, док.
1. Набирати нормального стану; організовуватися, іти на лад. Життя агронома Шульженка потроху налагоджувалося (Кач., Вибр., 1953, 215); Школа двокласова, гарна,.. співробітники — учителі — хороші. Робота налагодилась. (Вас., IV, 1960, 37); Налагодився регулярний поштовий зв’язок, але листів від Ярослави не було (Дмит., Розлука, 1957, 192).
2. Ставати придатним для роботи, використання. Апарат, лиш на мить знизивши силу прийому, знов налагодився (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 237).
3. з інфін., без додатка. Приготовлятися до чого-небудь; збиратися робити щось. — Ти мені, Дарко, не говори за це, — промовила [Ярина], налагоджуючись додому йти (Л. Укр., III, 1952, 739); [Олекса:] А ви, дядьку, що це, в дорогу наче налагодилися? (К.-Карий, І, 1960, 81); Мишуня налагодився слухати про механізацію, він любив ці розмови (Ю. Янов., II, 1954, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 114.