НАЛА́ДНАТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Те саме, що нала́годити 3, 4. Ланкова звечора наладнала воза, сама простежила, щоб.. добре нагодували її молодих бичків (Вол., Самоцвіти, 1952, 35); Тож струни наладнав, хоча й не без зусиль, Митець відслужений (Рильський, II, 1946, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 115.