НАЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Відчути переляк, страх; злякатися. Мати й налякалася, і зраділа, і заплакала (Вовчок, І, 1955, 232); — Я нічого не боюся, — засміялася Марійка. — А ти хіба налякався? (Мур., Бук. повість, 1959, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 123.