НАМЕ́ТНИЙ, а, е. Який складається з наметів (у 1 знач.). Створюється для любителів відпочивати на свіжому повітрі наметний табір (Рад. Укр., 19.11 1964, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 126.