Що oзначає слово - "намовник"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НАМО́ВНИК, а, ч. Той, хто підмовляє, підбурює когось робити що-небудь. — Ти, Миколо, бунтуєш мені усіх забродчиків, бо їх намовляєш. Для таких намовників.. в мене нема місця (Н.-Лев., II, 1956, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 130.