НАМОЗО́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Діепр. пас. мин. ч. до намозо́лити.
2. у знач. прикм. Який багато, довго працював; натруджений; // рідко. Важкий, виснажливий. Ніхто поганого слова про них не скаже.. Чесною намозоленою працею набули все (Горд., II, 1959, 206).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 130.