НАП’ЯТНО́ВАНИЙ, а, е, діал. Діспр. пас. мин. ч. до нап’ятнува́ти. [Таня:] Я хіба.. Не нап’ятнована знаком погорди Від всіх, що чесними себе вважають? (Фр., IX, 1952, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 167.