НАПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., розм. Набруднити де-небудь. — Ану, бери вила та чисть, що напаскудив за зиму! Кузь злякано метнувся в куток, ..потім вийшов з вилами в руках і мовчки заходився вичищати (Тют., Вир, 1964, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 139.