НАПЕЛЕХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Набрати. — Глянь, дівка майже на відданні, а цілий тобі день грається: то з зайченятами, то куріпчат або пе репеленят повну пазуху напелехає (Дн. Чайка, Тв., 1960, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 140.