Що oзначає слово - "наперчений"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НАПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напе́рчити; // у знач. прикм. — Сконаєш, Ложечко!відмовив песикові хазяїн, але все-таки жбурнув йому під стіл шматок наперченої баранини (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 430); //наперчено, безос. присудк. сл. *У порівн. Ліжко теж було до пари Кухні тій. Блощиць в нім сила. Мов наперчено (Л. Укр., IV, 1954, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 141.