НАПИ́ТОК, тку, ч., розм. Те саме, що напі́й. На столі білий як сніг обрус, добірні страви й напитки (Л. Укр., III, 1952, 472); В домі було все приготовлене для гостя,: в найбільшій кімнаті стояв стіл з наїдками й напитками (Хор., Ковила, 1960, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 144.