Напри́ндити, джу, диш, гл. Надуть, выпучить. Наприндив боки з дивування.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 512.
Що oзначає слово - "наприндити"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.