НАПУСКНИ́Й, а́, е́ Удаваний, штучний, неприродний. [Королівна:] Декотрі й справді можуть плакать; але той жаль, ті сльози напускні (Кроп., IV, 1959, 161); Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (Гжицький, Чорне озеро, 1961. 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 166.