НАПІВДИКУ́Н, .а́, ч. Людина, що своїм розвитком і способом життя наближається до первісної людини, дикуна.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 145.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
НАПІВДИКУ́Н, .а́, ч. Людина, що своїм розвитком і способом життя наближається до первісної людини, дикуна.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 145.