НАПІВДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Бути в стані напівдрімоти. Моя мати спала спокійно, пані Міллер сиділа напівдрімаючи непорушно в фотелі коло неї(Коб., III, 1956, 207); Янек напівдрімав, напівмріяв про своє майбутнє (Тулуб, Людолови, І, 1957, З).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 145.