НАПІВЖАРТОМА́, присл. Не зовсім серйозно, з відтінком жарту. За столом утворились гуртки й напівжартома, напівсерйозно виривали пляшки з рук (Віль-де. Сестри.., 1958, 193); — Тепер за діло, Володимире Михайловичу, — напівжартома звелів собі хлопець (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 146.