НАПІВЖАРТІВЛИ́ВО. Присл. до напівжартівли́вий. Скиба повернув голову до Левченка, примружив око і теж напівжартівливо подивився на того (Головко, І, 1957, 335); — Ой Романе, Романе, що з тебе буде, як ти виростеш? — напівжартівливо говорить вчитель (Стельмах, І, 1962, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 146.