НАПІВЗАПЛЮ́ЩЕНИЙ, а, е. Трохи, не зовсім заплющений (про очі). На веранді лежить Кость. Очі напівзаплющені (Вас., III, 1960, 313); Із води, випереджаючи ятір, з’явилося спокійне, з напівзаплющеними очима обличчя Тимофія (Стельмах, II, 1962, 206).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 146.