НАПІВЗОТЛІ́ЛИЙ, а, е. Який наполовину або майже зотлів. Купки босих дітей порпались в теплій землі, знаходячи всякі уламки та дрібні речі, напівзотлілі (Коцюб., II, 1955, 93); Марко розгорнув руками ямку, витяг із неї вогку, напівзотлілу торбу (Мик., II, 1957, 541).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 146.