НАПІВРОЗБИ́ТИЙ, а, е. Трохи, не зовсім розбитий. Горіло світло — блимала з напіврозбитим склом, заклеєним газетою, трьохлінійна лампа (Хижняк, Тамара, 1959, 79); Край тротуару лишився напіврозбитий ящик (Жур., Звич. турботи, 1960, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 149.