НАПІВРОЗВА́ЛЕНИЙ, а, е. Майже або наполовину розвалений. Серце забилося.., коли побачив здалека свою напіврозвалену хату (Фр., І, 1955, 365); Колишуться грона бузкового цвіту на тлі задимленої, напіврозваленої стіни (Вол., Сади.., 1950, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 149.