НАПІВСУХИ́Й, а́, е́. Не зовсім сухий або майже сухий. Я притулився з одного боку біля стовбура напівсухої черешні (Збан., Мор. чайка, 1959, 59); // невеликою кількістю дощів, опадів. Напівсухий клімат дає можливість існувати найбільш посухостійким рослинам (Курс заг. геол., 1947, 83).
∆ Напівсухе́ вино́ — вино, яке містить до 3 — 4% цукру. Більшість плодових і ягідних вин значно кращі на смак, коли їх роблять напівсухими або, ще ліпше, солодкими (Колг. Укр., 7, 1956, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 149.