НАРЗА́ННИЙ, а, е. Прикм. до нарза́н. Узяв [Петро] нарзанну пляшку, що стояла на столику. Глянув — порожня (Головко, І, 1957, 495); // Пригот. з нарзану. Лікування ревматиків провадиться головним чином на курортах із застосуванням вуглекислих (нарзанних), сульфідних, радонових ванн і грязелікування (Наука.., 2, 1958, 27); Годинник міряв час лише для того, щоб нагадувати: підйом, зарядка,.. сніданок, нарзанна ванна, прийом у лікаря (Дмит., Обпалені.., 1962, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 169.