НАРО́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. народи́ти, наро́джувати і народи́тися, наро́джуватися. Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір (Фр., VI, 1951, 9); Історія розвитку флори цілих географічних районів нашої планети — це безперервна послідовність відмирання і народження окремих видів (Наука.., 5, 1969, 35); Ще на верхів’ях біліли сніги.., а навкруги в усьому відчувалося народження нової сили, яка незабаром мала заполонити собою все (Петльов., Хотинці, 1949, 186); // Час появи на світ. З самого свого народження Катя жила в квартирі, де поруч з їхньою кімнатою була кімната Варвари Іванівни (Забіла, Катруся.., 1955, 133).
2. Рік, день, число, коли хто-небудь народився або що-небудь виникло, з’явилося. Раптом Андрій Шовкопляс згадав: це ж сьогодні день його народження — двадцять дев’яте березня! Як міг він забути цю дату? (Петльов., Хотинці, 1949, 213); Той день [7 травня 1895 року] і вважається днем народження радіо (Наука.., З, 1959, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 174.