НАРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док.
1. З’являтися на світ під час пологів. Люди народжуються, щоб жити й працювати, творити щастя і зазнавати радість (Літ. газ., 24.IX 1950, 1); Тут, у Моринцях,.. народився на світ великий Кобзар України (Мирний, V, 1955, 309); Уляна.. повісила в сінях дубову гіллячку з торішнім листям і віночок з хмелю: щоб дитина народилася здорова, як дуб, і кучерява, як хміль (Тют., Вир, 1964, 522); // ким, для чого. Бути призначеним, створеним для чого-небудь. — Є латинське прислів’я: "Поетами народжуються, а ораторами робляться" (Гур., Наша молодість, 1949, 133); Уся-уся вина і її, і Василини, і його, і всіх людей тільки в тому, що вони народилися хліборобами, що вони хлібом годують світ, а самі не мають, його… (Стельмах, І, 1962, 645); — Я не вмію думати про велике. Я народилась для звичайного життя (Довж., І, 1958, 350).
2. перен. З’являтися, виникати, створюватися. В степу народжувалось місто — Його назвали містом Слави (Воронько, Поезії, 1950, 39); Над селом у морозяному повітрі народжуються чарівні звуки (Ю. Янов., II, 1954, 223); В 1905-му році народився на Русі революційний клас — пролетаріат, який зумів підняти і селянську масу на революційний рух (Ленін, 20, 1971, 162); На Україні народилися перші радянські електронні лічильні машини, які провадять тисячу математичних операцій за одну секунду (Наука.., 1, 1960, 9); // Пробуджуватися, охоплювати когось, щось (про думки, почуття і т. ін.). Такі мудрі думки народжуються в її дівочій голові, наче їй не дванадцять років, а вдвоє більше (Донч., III, 1956, 44); Очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу, примушуючи його теж хвилюватися від незвіданого, але привабливого почуття, що народжувалося в ньому (Шиян, Баланда, 1957, 5); // Наставати (про світанок, ранок і т. ін.). За вікном народжувався прозорий осінній ранок (Зар., Світло, 1961, 67); Далеко за Дніпром на обрії народився світанок (Собко, Вогонь.., 1947, 161).
◊ Мов (як, на́че, ні́би і т. ін.) [удру́ге, знов] на світ народи́тися — відчути полегкість, душевний спокій після страждань, переживань і т. ін. Мов на світ народився, таким легким почув себе Максим, позбувшися тих залізних тягарів (Фр., VI, 1951, 122); — Я наче вдруге народивсь на світ! (Крот., Вибр., 1959, 544); І княгиня з дитиною Не тією стала. Ніби на світ народилась — Гралась, веселилась… (Шсвч., II, 1953, 11); Народи́тися в соро́чці — бути щасливим. Він народився в сорочці. Він досяг геть усього, чого тільки може побажати собі найвигадливіший честолюбець (Шовк., Людина.., 1962, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 175.