Що oзначає слово - "наряджати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НАРЯДЖА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок., НАРЯДИ́ТИ, ряджу́, ряди́ш, док., перех. Одягати кого-небудь (перев. у святковий, гарний одяг). Наряджа [баба] мене, та все прихвалює: яка я красива та як я панові сподобалася (Мирний, III, 1954, 163); Наряджають Зміївни Олену, підводять то до одного, то до другого дзеркала (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 61); І намисто Олені нав’язує [Явдоха] на шию, і голову квітча; а як нарядила зовсім, то й вибігла мерщій надвір (Кв.-Осн., II, 1956, 211); Обмивши тіло батька власними руками та нарядивши його у найкращу одіж, став він перед вельми важливим питанням: чим оплатити видатки на похорон (Оп., Іду.., 1958, 12); * Образно. Його [Т. Шевченка] наряджали [націоналісти] в одежу мирного співця старих "устоїв", наївного любителя старовини і вишневих садочків (Рильський, III, 1956, 241); // ким. Одягаючи, робити подібним до кого-, чого-небудь. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна, підв’язана валом (Номис, 1864, №12551); [Кембль:] Він збаламутив Дженні… Раз він зліпив тут з неї подобизну і нарядив принцесою (Л. Укр., III, 1952, 65).

НАРЯДЖА́ТИ2, а́ю, а́єш, недок., НАРЯДИ́ТИ, ряджу́, ряди́ш, док., перех. і без додатка.

1. Давати розпорядження про виконання якої-небудь роботи; посилати в наряд. — Кожна бригада мусить стати на свою ділянку й не заважати іншій. Я буду наряджати, а ви записуйте (Ле, Міжгір’я, 1953, 397); //Посилати, направляти куди-небудь. — Ну що? Були ще там, крім тебе, люди, котрих я на тартак наряджав? — питає мене Косован (Мур., Бук. повість, 1959, 170); Громада знов нарядила посланців в Київ до владики просити за Харитона Моссаковського (Н.-Лев., III, 1956, 63).

2. розм. Влаштовувати, організовувати який-небудь захід. Ніби серед будня несподівано свято собі нарядили [хлопці й дівчата]. Були, як п’яні, пустували, як діти, без ладу співали, без потреби реготалися (Вас., II, 1959, 95).

3. розм. Лаштувати, приготовляти що-небудь. Нарядити новий серп.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 180.