НАСНО́ВУВАТИ, ую, усш, недок., НАСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. Намотувати нитки на що-небудь. Бережно зняв з верстака я основу. Людям роботу розніс і роздав; ..теперечки знову Берди направив, нитки наснував (Щог., Поезії, 1958, 104); * Образно. Насновує вечір за думою думу (Бичко, Сійся.., 1959, 264); В нього нижче опускаються щоки і тільки тепер видно, як багато зморщок наснували на його обличчі роки (Стельмах, Хліб.., 1959, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 194.