Настиратися, ра́юся, єшся, сов. в. насте́ртися, стеру́ся, решся, гл. Домогаться, добиваться, добиться, настаивать, настоять. А щоб «Положеніе» читати, так цюю нема. Як роздали «Положеніе», так воно і спочиває чистеньке у волості, чи там де: нема таких…, щоб йому настирались. О. 1862. VI. 95. Це вже я настерся, щоб більшу (хату) робили, а то б ще менча була. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 523.