НАСТЬО́БУВАТИ1, ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Стьобаючи, виготовляти в якій-небудь кількості.
НАСТЬО́БУВАТИ2, ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.
1. тільки недок. Час від часу бити кого-небудь батогом, лозиною і т. ін. Він настьобував коней і оглядався на всі боки (Смолич, Світанок.., 1953, 228); Вони скотилися в улоговину і ніби пропали там, але згодом вискочили знову і, настьобуючи коней, продовжували погоню (Тют., Вир, 1960, 72).
2. Бити кого-небудь або що-небудь чимсь гнучким, дошкульним.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 208.