НАТА́СКУВАТИ1, ую, уєш, недок., НАТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.
1. Кількома заходами приносити, доставляти що-небудь у великій кількості. [Тихоня:] А сюди дровець натаскайте. Будемо юшку варити (Баш, П’єси, 1958, 160); "Катюш" натаскали — землі не знати! Як заграють — німців глухих витягають з окопів (Тют., Вир, 1964, 489).
2. мисл. Навчати полюванню (перев. про собак). Хто терпляче, крок за кроком, привчає, муштрує, "натаскує" молодого гарячого пса, як добрий і строгий учитель.., — справжній мисливець (Рильський, Веч. розмови, 1964, 214).
НАТА́СКУВАТИ2, ую, уєш, недок., НАТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Натягати, надягаючи що-небудь або укриваючись чим-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 211.