НА́ТЕ, част. спонук., розм. Уживається у знач. беріть, візьміть, одержуйте. Нате і мій глек на сироватку, щоб і моя була масниця (Номис, 1864, № 6441);— Нате вам це зілля, киньте пушку [пучку] до окропу та й дайте [Іванові] на ніч напитися (Март., Тв., 1954, 46)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 211.