НА́ТХНЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натхну́ти. Натхнені історичними рішеннями Комуністичної партії, наші вчені з честю виконають свій обов’язок перед народом (Наука.., 2, 1959, 45); Натхнений чарівною поезією Т. Г. Шевченка, прекрасні романси й хори створив основоположник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко (Мист., 1, 1961, 22); // у знач. прикм. Ми — партії воля натхнена, нам світу старого не жаль (Сос., Близька далина, 1960, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 220.