НАХВАТИ́ТИСЯ, хвачу́ся, хва́тишся, док., діал. Швидко з’явитися, підоспіти. Сонечко вже запало за зелений гай і от нахватиться перва зірочка (Вовчок, І, 1955, 354).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 227.