НАЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЦІДИ́ТИ, ціджу́, ці́диш, док., перех. Цідячи, наливати яку-небудь кількість чогось. Іван кинувся до бочонка з водою.. Взяв кухоль, націдив собі води (Головко, Літа.., 1956, 123); Знайшли [розвідники] розбиту автомашину, націдили бензину й помчалися (Автом., Щастя.., 1959, 153); // Цідячи, наповнювати що-небудь якоюсь рідиною. [Xорошунка:] Націди мені, доню, чарочку, вона мені од грудей дуже-дуже помагає (Вас., III, 1960, 250); Арсень занурив каску у воду, пополоскав.. Потім націдив повну свіжої води… (Ле, Мої листи, 1945, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 230.