НАШОРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАШОРО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док. Те саме, що насторо́жуватися. Білі велетні [ведмеді] зачіпались лапами за борт і лізли на палубу. Тут вони нашорошувались, витягали морди й нюхали повітря (Трубл., І, 1955, 171); Хтось ішов. Орися вся так і нашорошилась (Гр., II, 1963, 114); Відчув [Саїд] якесь нещастя, нашорошився (Ле, Міжгір’я, 1953, 322); Кигикне [чайка] спросоння, нашорошиться, помружиться і знову поринає у дрімоту (Логв., Давні роки, 1961, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 241.