НАЩИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нащипа́ти. Від червоних набряклих рук хлопця, від рум’янців, нащипаних морозом, струмує свіже повітря (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 243.