НЕБАГАТОДІ́ТНИЙ, а, е. Який має небагато дітей. По Радянському Союзу на кожну сім’ю в середньому припадає 3,7 чол., тобто сім’ї у своїй масі небагатодітні (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 245.