НЕБЕЗСТОРО́ННІЙ, я, є. Який виявляє деяку упередженість; упереджений. Василина Матвіївна завжди має свої гострі небезсторонні думки (Горд., Буян, 1938, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 247.