Що oзначає слово - "невдалий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


НЕВДА́ЛИЙ, а, е.

1. Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. Через два дні після невдалого сватання з Тимком сталася пригода, яка трохи не коштувала йому життя (Тют., Вир, 1964, 121); Молодий граф Володимир Романович Скаржинський повертався з невдалого полювання (Донч., III, 1956, 14).

2. Не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог. Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона (Укр.. присл.., 1955, 123); Її дзвінкий сміх лунав образливо для невдалого поета (Дмит., Розлука, 1957, 89); Сестри нема. Так і пропала, немов од сонця ковилі… А батько, кашовар невдалий, зварився якось у котлі… (Сос., І, 1957, 358); // Погано викопаний, зроблений; незадовільний. Деякі [малюнки] вийшли не зовсім ясні, а деякі — і зовсім невдалі: обличчя замурзані, неясно виглядають з чорних медальйонів (Мирний, V, 1955, 429); // розм. Який не вдався красою; некрасивий. [Векла:] Що ж то ти: чи обличчям така невдала, чи нетямуща до роботи, чи безприданниця яка, що ні жоден хлопець на тебе й досі не скинув оком? (Кроп., ІІ, 1958, 349).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 253.