НЕВИБА́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до невиба́гливий. Невибагливість та ще якийсь потяг до колективу також свідчили за цього спеціаліста (Кундзич, Пов. і опов., 1938, 14); Невибагливість до кормів, чимала: плодючість і красиве хутро обумовили розведення норок на звірофермах (Наука.., 5, 1958, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 255.