НЕВИ́ГІДНИЙ, а, е.
1. Який не дає вигоди, прибутку кому-небудь; втратний. Через низьку врожайність і недостатній рівень механізації виробничих процесів спеціальні фуражні посіви картоплі невигідні (Хлібороб Укр., 11, 1968, 20).
2. Який не йде на користь, не надає переваг кому-, чому-небудь; несприятливий. Якийсь час панувала вкрай невигідна для Чорного тиша (Міщ., Сіверяни, 1961, 125); Росія була обплутана рядом невигідних договорів і угод, які ставили її не тільки в економічну, але й у політичну залежність від іноземних імперіалістів (Ком. Укр., 4, 1969, 20).
НЕВИ́ГІДНИЙ, а, е, розм. Те саме, що незру́чний. Стежка, зразу доволі невигідна, потому пішла по рівному, а далі скотилася вниз (Фр., III, 1950, 133); З невигідного сидіння боліли його м’язи на спині (Март., Тв., 1954, 269); [Мати:] І що се за манаття на тобі? Воно ж і невигідне при роботі (Л. Укр., III, 1952, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 256.