НЕВИ́МОЛОЧЕНИЙ, а, е. У якому зерно, насіння не вимолотили, не відокремили, не вибили. Шаблій борсається, мов у петлі, сіє по стерні невимолоченими колосками (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 155); // З не відокремленим, невибитим зерном, насінням. Нам остогидли переднівки в байраках, темних, понурих, безденних; в невимолочених скиртах, де весь день над самим вухом шарудять, трублять зерно миші… (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 8); // Який залишився невідокремленим, невибитим (про зерно, насіння). Солому і полову використовують до настання весни, щоб не збереглося жучків у невимолоченому зерні (Колг. Укр., 6, 1962, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 259.