НЕВИ́ТРАЧЕНИЙ, а, е. Якого не витратили, не використали для чого-небудь. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах, запрохалась на волю (Коцюб., І, 1955, 340); Буйна, невитрачена енергія відчувалася в ній (Вітч., 11, 1947, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 261.