НЕВРОПАТО́ЛОГ, а, ч., мед. Лікар з нервових хвороб або фахівець з невропатології. Віктор Павлович Протопопов, учень видатного вітчизняного психіатра і невропатолога В. М. Бехтерева, .. довгий час провадив свою роботу в тісному безпосередньому контакті з великим російським фізіологом І. П. Павловим (Фізіол. ж., II. 4, 1956, 3); [Люда:] Адже до тебе не прийдуть з хворим оком, якщо ти невропатолог? Для цього є окуліст (Голов., Драми, 1958, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 272.